Герпес, лікування статевої інфекції

Генітальний герпес: симптоми та лікування

Збудником герпетичних захворювань статевих органів є вірус простого герпесу (ВПГ або HSV). Існує два типи вірусу простого герпесу: 1 тип вражає переважно шкіру та слизову оболонку губ, очей, носа, підборіддя; 2 тип – слизову оболонку та шкіру статевих органів, а також області крижів, сідниць, лобка та стегон. Однак можливий розвиток герпесу статевих органів при впливі змішаної інфекції ВПГ-1 та ВПГ-2. Таким чином, при ПЛР-аналізі вмісту пухирця висипів генітального герпесу (ГГ), які слід проводити в перші 1-3 дні після їх появи для встановлення істинної причини висипів, приблизно в 80% випадків виявляють ДНК герпесу 2 типу, в 15% - герпесу 1 типу, а в 5% - одночасно обох типів. Виявлення вірусної ДНК ВПГ методом ПЛР в зіскобі зі слизових оболонок сечостатевих органів (особливо у жінок перед плануванням вагітності) є варіантом норми і не потребує лікування.

Генітальний герпес передається переважно статевим шляхом при будь-якому варіанті статевого контакту. Джерелом інфекції можуть бути лише хворі з вираженими клінічними проявами ГГ: пухирець, виразка. Після відпадання кірочок людина, яка страждає ГГ, вже не є заразною. Носії вірусу простого герпесу за відсутності у них гострого епізоду висипів на шкірі та слизових оболонках вірус не передають і не є джерелом інфекції. Побутовий шлях передачі інфекції (рушник, постільна білизна тощо) реалізується нечасто і є скоріше винятком з правил. Після висихання секрет, що містить вірус, не заразний. Відомий інокуляційний шлях зараження ВПГ: коли хворий сам переносить вірус з основного осередку в додаткові (наприклад, з шкіри обличчя на слизову очей, статевих органів). Найбільшу небезпеку для життя представляє вертикальний шлях передачі інфекції від вагітної жінки до ще не народженої дитини (внутрішньоутробне інфікування плода), рідше – під час пологів. Результатом зараження є внутрішньоутробна загибель ембріона або плода (викидень, завмерла вагітність тощо), виникнення множинних вад розвитку, народження дитини з внутрішньоутробною герпетичною інфекцією з високим ризиком летальних наслідків у новонародженого.

Клінічні прояви генітального герпесу мають свої особливості. Первинне зараження вірусом ВПГ 2 типу статевим шляхом приблизно в 90% випадків залишається клінічно безсимптомним. Приблизно 80% дорослих є носіями цього вірусу, а клінічні прояви мають лише 10-12% інфікованих. Тому перший епізод захворювання генітальним герпесом, як правило, є по суті першим рецидивом хронічної інфекції, а не результатом свіжого зараження. Про це слід пам’ятати, коли перший рецидив генітального герпесу розвивається після статевого контакту, який сам по собі є лише одним з провокуючих факторів. Типовий приклад, коли «після того» зазвичай не означає «внаслідок того». Окрім статевих контактів, найчастіше провокуючими факторами для висипань є: епізоди психо-емоційних травм (стрес, страх, скандал, тривога тощо), менструації у жінок, переохолодження, грип та ГРВІ, ангіна та інші інфекційні захворювання, перевтома, оперативні втручання, особливо під загальною анестезією, косметологічні та інші місцеві процедури, зловживання алкоголем, а також багато інших.

ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ

Висипання генітального герпесу мають досить типовий характер: на статевих губах, в області клітора, на лобку, куприку, сідницях, на стегнах - з'являються одиничні або згруповані бульбашки з визначеним циклічним «цвітінням»: гіперемія, бульбашка, виразка, кірочка. Загальний період усіх етапів висипань зазвичай не перевищує 7-10 днів. Монотонні висипання без динаміки протягом більше 2-х тижнів, постійні «додаткові» висипання протягом кількох місяців, висипання одночасно з обох сторін, що щоразу виникають на новому місці, а також елементи висипу на ущільненій болісній основі – зазвичай не мають відношення до генітального герпесу і є проявом конкуруючої стафілококової інфекції. Висипання на слизових оболонках піхви або на шийці матки виникають досить рідко і швидше відносяться до виключення з правил. У казуїстичних випадках (при повній відсутності даних про контактно-побутовий або статевий шлях передачі інфекції) вірус генітального герпесу методом ПЛР був виділений з повторних висипань на пальцях рук у дорослих і рецидивуючої протягом 3-х років везикульозної висипки на тулубі у 15-річної незайманої. Механізм виникнення таких висипань поки що не піддається поясненню.

Ситуаційне лікування генітального герпесу в момент висипань проводять специфічними противірусними препаратами місцевої та загальної системної дії, основною активною речовиною яких є ацикловір і його аналоги. Препарати загальноімуномодулюючої дії (імуномодулятори), спрямовані на підвищення загального неспецифічного імунітету, малоефективні, тому що приблизно у 90% пацієнтів з рецидивуючим генітальним герпесом загальний імунітет не страждає і перебуває на досить високому рівні. Імунологічна проблема полягає в ослабленні або неефективності специфічної імунної відповіді проти ВПГ, по суті, - в імунологічній толерантності до вірусу ГГ. Тому основний вектор адекватного лікування генітального герпесу повинен бути спрямований на підвищення специфічної імунної відповіді проти ВПГ. Цього досягають послідовною пасивною (герпебін чи інший імуноглобулін проти ВПГ) і активною (герпетична вакцина) специфічною імунізацією.

Прийом ацикловіру та його похідних, включаючи вальтрекс, повністю протипоказаний жінкам за 1 місяць до початку планування вагітності і в перші 12 тижнів вагітності через загрозу виникнення вад розвитку у плода.

Сучасну клінічну лабораторну діагностику проводять методами ІФА (кров, сльоза, ліквор, навколоплідні води) і ПЦР (будь-який біологічний матеріал). Методи ПІФ, РНІФ, «виявлення антигена вірусу», «характерні включення» і т.п. є анахронізмом. При хронічній ВПГ-інфекції виявлення антитіл тільки підтверджує факт хронічного зараження, але не відображає активності вірусу і не підтверджує зв'язок цієї інфекції з розвиненими висипаннями. Реплікаційну активність вірусу, загрозу для плода, показання для лікування під час вагітності та ефективність проведеного лікування визначають методом ПЛР-дослідження крові жінки і/або навколоплідних вод і інших матеріалів, отриманих під час дослідження тканини плода чи плаценти.

Як лікувати генітальний герпес. Генітальний герпес і вагітність.

Правильні відповіді на 14 типових помилок у питаннях діагностики і лікування генітального герпесу, тиражованих у Глобальній Мережі Інтернету:

- носії вірусу на стадії відсутності клінічних проявів захворювання не є джерелами зараження для статевих партнерів та оточуючих;

- вірус живе в спинномозкових нервових вузлах, а не в шкірі або слизових оболонках; процес просування вірусу до місця висипання зазвичай супроводжується певними місцевими симптомами-попередниками (тягнучий біль вздовж нервових стовбурів; свербіж, біль, печіння в місці висипання);

- перший епізод захворювання, як правило, є не результатом свіжого зараження після останнього статевого контакту, а рецидивом хронічної інфекції, що знаходилася в латентній (прихованій) формі;

- виявлення антитіл IgG до ВПГ, незалежно від висоти титрів або рівнів антитіл, не є підтвердженням герпетичного характеру виниклих висипань;

- етіологічну причину висипань встановлюють на основі виявлення вірусної ДНК шляхом ПЦР-дослідження мазка-відбитка, взятого з пухирців в перші 1-3 дні висипань, або на основі типових клінічних симптомів;

- виявлення антитіл IgG та IgM до ВПГ, незалежно від висоти титрів або рівнів антитіл, не є приводом для лікування, особливо - у зв'язку з планованою вагітністю;

- чоловіки жінок (які планують вагітність), що не страждають на генітальний герпес, не потребують обстеження та лікування генітального герпесу і ВПГ-інфекції: їх вірус в будь-якому випадку не загрожує плоду під час вагітності та в латентній стадії не є заразним;

- генітальний герпес і вертикальна передача вірусу під час вагітності не мають генетичної схильності і не відносяться до генетичних захворювань;

- цитата: при часто рецидивуючому генітальному герпесі у пацієнтів імунітет «поганий», «нульовий», «відсутній», «немає імунітету»; правильна відповідь: у 90% пацієнтів з часто рецидивуючим ГГ загальний імунітет не страждає і перебуває в нормальному або навіть в активованому стані;

- лікування ГГ імуномодуляторами, як правило, не впливає на клінічний перебіг захворювання, оскільки не зачіпає основи специфічного імунітету проти ВПГ;

- основним варіантом лікування рецидивуючого ГГ є комбінована специфічна імунізація проти ВПГ гіперімунним гаммаглобуліном (герпебін та ін.) та герпетичною вакциною; ефективність лікування становить понад 80%;

- жоден з варіантів лікування генітального герпесу перед вагітністю не є гарантією відсутності висипань під час вагітності, яка сама по собі є тяжким тимчасовим фізіологічним імунодефіцитним станом у житті жінки;

- рецидив генітального герпесу під час вагітності не є прямою загрозою для плоду: при відсутності у жінки вірусу в крові (негативний результат ПЦР-дослідження в перші 1-2 дні висипань) дитині нічого не загрожує;

- не існує такого прихованого чи явного варіанту генітального герпесу, який би при правильному підході до діагностики та лікування цієї інфекції до і під час вагітності заважав би жінці народити здорову дитину.

Клініка Вітацелл та Клініка Маркова спеціалізуються на лікуванні генітального герпесу. При необхідності Ви можете звернутися в Києві безпосередньо в клініку або ж отримати індивідуальну інтернет-консультацію.

Якщо ви не знаєте, як швидко вилікувати герпес, кваліфіковані спеціалісти клінік «Вітацелл» і «Клініка Маркова» прийдуть до вас на допомогу. Ефективність та абсолютну анонімність лікування ми офіційно гарантуємо кожному, хто звернувся. За всіма питаннями діагностики, профілактики і лікування інфекційних захворювань ми надаємо детальні консультації.

Шляхи поширення

Перш ніж швидко позбутися від генітального герпесу в Києві, буде корисним дізнатися, як вірус потрапляє в організм людини. Метод зараження може бути різним:

• Повітряно-краплинний;
• Статевий;
• Контактний Побутовий.

Найбільш болісним і дискомфортним для хворого вважається генітальний тип герпесу, який вражає слизові тканини головки статевого члена, ануса, статевих губ. Захворювання супроводжується печінням і значно вираженими болючими відчуттями.

Важливо! Якщо у вас герпес, лікування статевої інфекції в Києві необхідно довірити фахівцям. Чим довше ви будете намагатися позбутися від хвороби самостійно, використовуючи різні мазі та таблетки, тим гіршими будуть прогнози лікування.

Професійне лікування

Наші фахівці успішно справляються з таким захворюванням, як рециливуючий герпес: лікування у жінок і чоловіків у Києві проводиться після професійної консультації та діагностики.

Важливо! Не забувайте про те, що герпес є хронічним і рецидивуючим захворюванням. Очікувати, що він пройде «сам по собі», і організм впорається з вірусними збудниками, не варто.

Повністю вилікувати генітальний герпес можливо. Однак з нашою допомогою ви зможете вирішити наступні завдання:

• Запобігти небезпеці інфікування новонародженого;
• Поліпшити загальну якість життя;
• Зменшити регулярність рецидивів захворювання;
• Запобігти небезпеці інфікування інших людей;
• Провести профілактику негативних наслідків;
• Зняти клінічні симптоми.

Записатися на прийом можна прямо зараз: онлайн і по телефону.