Гайморит – широко поширене захворювання носа та його придаткових пазух, кількість випадків якого серед дітей та дорослих збільшується з кожним роком. Гайморит – це гнійне бактеріальне запалення слизової оболонки придаткових пазух носа, саме – гайморових. Гайморит може бути як односторонній, так і двосторонній. Протікає як у гострій формі з високою температурою та іншими ознаками септичного захворювання, так і в хронічній уповільненій з нормальною температурою. Гайморит розвивається внаслідок несприятливого впливу різних провокуючих причин (переохолодження, грип, перевтома та ін.): відбувається активація хронічної бактеріальної інфекції в області носоглотки, носіями якої є більшість дітей та дорослих. Першим і основним збудником гаймориту та інших синуситів (етмоідитів, сфеноїдитів та ін.) є золотистий стафілокок (St. aureus). Саме ця бактерія є тим провідником (якщо хочете, свого роду мікробним Іваном Сусаніним), за яким підтягуються інші бактерії: бактерії кишкової групи (кишкова паличка, ентерококи, ентеробактери, клебсієли, протеї та ін), синьогнійна паличка. Тому хронічний гайморит – це поліетіологічне захворювання бактеріальної природи.
Симптоми гаймориту
Основні місцеві симптоми захворювання пов'язані з гнійним секретом, що скупчується в гайморових пазухах, слизом, які не можуть вільно виділятися назовні через набряк слизової оболонки, яка перекриває вивідний отвір з пазух в носову порожнину. Секрет, що безперервно утворюється, створює підвищений тиск на внутрішні стінки носа, що викликає сильний біль в області обличчя, носа, чола; можливий розвиток набряку щоки та/або повіки на боці запалення, що виникло. При хронічному гаймориті можлива втрата нюху та зміна голосу. При хронічному гаймориті гнійний секрет зазвичай буває кольоровим (жовтим, зеленим, коричневим) і виділяється назовні через ніс, а при хронічних синуситах глибоких пазух носа - стікає по задній стінці глотки.
Лікування гаймориту без проколу
Для лікування гострого епізоду гаймориту з картиною септичного стану (висока температура, озноб, інтоксикація, утруднений відтік гною з пазух, характерні зміни запального характеру в загальному аналізі крові) застосовують антибіотики широкого спектра дії і за показаннями проводять прокол запаленої гайморової пазухи протягом кількох днів. Лікування хронічного гаймориту При хронічному гаймориті та інших синуситах, які слід розглядати як хронічний дисбактеріоз слизових оболонок носа та придаткових пазух носа, застосування антибіотиків не лише неефективне, але й просто протипоказане. Кожен новий курс антибіотиків закладає основу наступного рецидиву гаймориту. Для лікування хронічного гаймориту слід застосовувати бактеріальні вакцини системного (насамперед – аутовакцини, приготовані з виділених при бакпосів мікробів) або місцевої дії в поєднанні з бактеріфагами.
Колл-центр клінік:
+38 (044) 363-87-51,
+38 (093) 951-87-51,
+38 (097) 951-87-51.
