Вірусний та хронічний гепатит

Дуже небезпечним і, на жаль, досить поширеним є гепатит В. Як і при гепатиті С, хвороба часто переходить у хронічну форму і навіть може ускладнитися цирозом і раком печінки. Відомі випадки, коли люди хворіють після візиту до стоматолога. Гепатити В і D передаються статевим шляхом і через кров, і вони, як стверджують лікарі, "ходять парою", породжуючи сім з десяти випадків хронічного гепатиту. Борючись з гепатитом В, є шанс розправитися і з D. Найпоширеніший і найменш небезпечний - гепатит А (його називають хвороба брудних рук). Він не дає важких і хронічних форм. Хворі одужують вже через два тижні. Вірусом типу G заражаються так само, як В і С. Діапазон клінічних проявів - від блискавичних форм, що закінчуються летальним результатом, до тривалого безсимптомного носійства. Тільки починає вивчатися гепатит TTV, що передається через кров. Гепатити займають п'яте місце серед найпоширеніших інфекцій, поступаючись лише ГРВІ, грипу, вітряній віспі. У доброї половини інфікованих захворювання протікає безсимптомно, і такі хворі до лікарів просто не звертаються.

Гепатит Е — це також кишкова інфекція, дуже схожа за всіма параметрами на гепатит А, але поширена переважно в країнах Азії та Африки. Вірусні гепатити В, С та D відносяться до інфекцій, які передаються через кров. Хронічні форми цих захворювань лікуються дуже довго, лікування дороге та обмежене за ефективністю. Дуже небезпечний вірус гепатиту D: він розвивається лише при наявності гепатиту В, посилюючи його дію. І це часто призводить до найсумніших наслідків.

Шляхи інфікування гепатитами. Найголовніше — пам’ятати, що при своєчасному виявленні це захворювання піддається успішному лікуванню. А при дотриманні елементарних правил гігієни та розумної обережності ризик зараження гепатитом можна знизити в десятки разів. Зараження гепатитом В відбувається через кров та інші рідини організму (слина, сльози, грудне молоко). Найчастіше це трапляється при використанні нестерильного медичного обладнання: під час переливання крові, ін'єкцій, різних медичних маніпуляцій. Другий шлях зараження — так званий «природний»: статевим шляхом або внаслідок побутових контактів з хворими хронічним гепатитом. Вірус передається від матері — носія вірусу новонародженій дитині. Для зараження достатньо навіть краплі крові, тому слід бути обережними під час проведення косметичних процедур, проколювання вух, нанесення татуювань, пірсингу. Цікаво, що характер течії захворювання залежить від способу зараження. Наприклад, перехід гепатиту В у складно виліковну хронічну форму частіше спостерігається при «природних» шляхах зараження. Крім того, відома закономірність: чим у більш молодому віці відбувається інфікування, тим ймовірніше перехід гепатиту В у хронічну форму. Серед хворих значну частку складають молоді люди (від 15 до 30 років), які ведуть активне статеве життя, ігноруючи правила безпечного сексу, часто вживають наркотики. Іншу групу ризику становлять медики, що мають прямі контакти з кров'ю (хірурги, гінекологи, стоматологи тощо). Інкубаційний період при зараженні гепатитом В досить тривалий — від 2 до 6 місяців. Це означає, що в сироватці крові людини присутній поверхневий антиген гепатиту В, а в організмі цей вірус вже розвивається, хоча клінічних проявів хвороби ще немає. Досі не з'ясовано, чому деякі люди стають хронічними носіями вірусу і який патогенетичний механізм лежить в основі цього феномену.

Діагностика. Існує три типових симптоми, характерних для захворювання будь-яким вірусним гепатитом: жовтяниця (пожовтіння шкіри та склер очей, викликане надмірним надходженням у кров білірубіну зі зруйнованих клітин печінки), потемніння сечі та знебарвлення калу. Все це супроводжується різкою втомою, зниженням працездатності, підвищеною температурою, дискомфортом та відчуттям тяжкості в області печінки. Але не завжди прояви хвороби настільки виражені. Перебіг захворювання залежить від активності вірусу та від того, наскільки сильний у людини імунітет. Іноді гепатит В ховається під масками інших захворювань: шкірних (все свербить) або ревматоїдних (болять суглоби) на початковій стадії розвитку. Іноді ж захворювання можна запідозрити і підтвердити лише за допомогою спеціальних аналізів на маркери гепатиту (їх 6, і роблять їх у спеціалізованих клініках). У таких випадках від лікаря вимагається максимальна увага до пацієнта. Можливо, лікування навіть не знадобиться. Відомий унікальний випадок — одужання дитини з вродженим гепатитом В… без лікування. У жінки — носія вірусу гепатиту В народилася дитина, внутрішньоутробно заражена цим вірусом. Оскільки жінку спостерігали під час вагітності і про можливість зараження було відомо, відразу ж після народження дитини лікарі були готові приступити до лікування. Але дитина почала одужувати без лікування! У крові малюка зник вірус, його профіль змінився з активного на профіль паст-інфекції (тобто перенесеної інфекції). Регулярне спостереження за дитиною буде проводитися щонайменше до року, але на сьогодні це унікальний випадок документально підтвердженого одужання новонародженого від гепатиту В без лікування і без вираженої жовтяниці… Як бачимо, в деяких випадках не варто поспішати з лікуванням. Якщо клінічний стан пацієнта гарний і аналізи покращуються, можна спостерігати, а не лікувати, дозволити організму самостійно впоратися з інфекцією.

Лікування. Найчастіше лікування все ж таки необхідне. Досвідчений спеціаліст проведе необхідні аналізи та відповідно до їх результатів підбере оптимальну схему лікування. При легких та середніх за тяжкістю формах вірусних гепатитів воно в основному полягає в дотриманні дієти (легкозасвоювані продукти, щадна термічна їх обробка, виключення гострого, гарячого, смаженого), обмеженні фізичних та розумових навантажень, призначенні дезінтоксикаційного лікування. Під час лікування пацієнт регулярно здає аналізи, які дозволяють коригувати лікування, збільшувати або зменшувати кількість препаратів, що вводяться.

ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ

Профілактика гепатиту та вакцинація. Не допускайте, щоб ваші предмети туалету — бритву, манікюрні приналежності брав хтось ще. При сексуальних контактах використовуйте презервативи. Безумовно, профілактика гепатиту В — найкращий спосіб взяти його під контроль. Одним із важливих компонентів профілактики вважається перевірка крові та її препаратів, що використовуються для лікування різних захворювань, на наявність вірусу. Система такого контролю прийнята у всьому світі. Але основний метод підпорядкування такого небезпечного загарбника, як гепатит В — вакцинація. Для цього вчені розробили високо ефективні рекомбінантні (тобто виготовлені з вбитих мікроорганізмів — збудників інфекції) вакцини. Якісно організована програма вакцинації дозволить повністю ліквідувати це захворювання через 30–50 років — такі прогнози вчених. В Україні гепатит В відноситься до контрольованих інфекцій — це означає, що вакцинація від нього включена до офіційного календаря профілактичних щеплень. Перше щеплення новонародженим дітям роблять ще в пологовому будинку, в перші дні життя, потім — в 1 місяць і в півроку. Це звичайна схема. Можлива і прискорена (у випадку, якщо у дитини були контакти з носієм вірусу): при народженні, в 1 і в 2 місяці. Щеплення від гепатиту В можна поєднувати з АКДС при наявності комбінованої вакцини. Вона безпечна, протипоказань практично немає. Ефективність же її наближається до 100%. Щеплення можна робити в будь-якому віці, якщо дитина не була щеплена в пологовому будинку. Вакцина формує довічний імунітет від вірусу гепатиту В.

Одним з основних напрямків медичної допомоги в клініці "Вітацелл" є імунологічне обстеження та лікування пацієнтів з хронічними вірусними гепатитами В (HBV), С (HCV) та гепатитом G (HGV).

Звертайтеся до клініки "Вітацелл", якщо у Вас або Вашої дитини виявлено хронічний гепатит нез'ясованої етіології або підтверджено хронічний інфекційний процес в печінці, викликаний вірусами гепатитів В або С, але лікування не було призначено або виявилося неефективним.