Локальні ІННОВАЦІЙНІ ПРОТОКОЛИ
обстеження і лікування в клініці «Вітацелл» і «Клініці Маркова»
Протокол №12. Рецидивуючі ларінготрахеіти, хронічні бронхіти, затяжний кашель, бронхіальна астма.
Головною етіологічною причиною виникнення гострих та хронічних запальних процесів як в носоглотці, так і в трахеї, бронхах та легенях є золотистий стафілокок. Але запалення цієї або будь-якої іншої локалізації на слизових оболонках ніколи не викликає одна бактерія, навіть найагресивніша. Таке запалення в етіологічному плані завжди є мікстінфекцією з домінуючою у кожному конкретному випадку однією-двома бактеріями, які виділяють при бактеріологічному обстеженні класичним культуральним методом на поживних середовищах. Своєрідними капітаном та центрфорвардом цілої команди бактерій та грибів, серед яких найчастіше виявляють стафілококи, стрептококи, ентеробактерії, ентерококи та кандіди, є золотистий стафілокок (St. aureus) та піогенний стрептокок (Str. pyogenes). Після додаткового назокоміального (внутрішньолікарняного) зараження синьогнійною паличкою вона приєднується до інших бактерій, що значно ускладнює процес лікування такого хворого. Про цю поліетиологічність насамперед хронічних бактеріальних захворювань як носоглотки, так і трахеї, бронхів та легенів треба памʼятати, призначаючи лікування бактеріальними вакцинами: спочатку - від стафілококів, потім – від стрептококів, а потім обов ̕язково – від інших супутніх бактерій.
Ураження дихальних шляхів бактеріальної етіології включає наступні захворювання та патологічні стани:
- ларингіт та ларинго-трахеїт з можливістю розвитку (особливо у дітей дошкільного віку) ложного крупу – стенозу гортані;
- інфікування бронхів і легень призводить до бронхіту і пневмонії. Як правило, бронхіти і пневмонії протікають поєднано з фарингітами, ринітами, трахеїтами. Відзначається значне підвищення температури (до 39-40 °C), сухий кашель, задишка. Можливий розвиток стенозу дихальних шляхів (бронхо-обструктивний синдром);
- хронічний обструктивний бронхіт та хронічна пневмонія;
Ларинготрахеїт є запальним інфекційним захворюванням органів дихання. Супроводжується сильним набряком гортані, а також верхніх відділів трахеї, і, як наслідок, грубим кашлем, порушеннями дихання і осиплістю голосу. Запальний процес може бути гострим або хронічним часто з рецидивуючим перебігом. Хвороба часто буває наслідком перенесеного гострого вірусного захворювання, що призводить до реактивації хронічної персистуючої стафілококової та/або стрептококової інфекції. У дітей частіше виникають гострі ларінготрахеїти, що можуть ускладнюватися стенозом гортані (несправжній круп) або переходити в бронхіт, трахеїт та пневмонію. У дорослих хронічні рецидивуючі ларінготрахеїти зазвичай є проявом хронічних бактеріальних інфекції носоротоглотки та часто розвиваються на тлі постійного тютюнокуріння або окремих професійних факторів ризику, повʼязаних з шкідливим виробництвом або з постійним використанням голосових звʼязок (вчителі, лікарі, співаки, актори та т.ін.).
Трахеобронхіт - запалення верхніх відділів дихальних шляхів, у тому числі слизової оболонки горла. Розрізняють гострий, затяжний і хронічний трахеобронхіт. Гострий трахеобронхіт триває зазвичай не більше 10 днів, затяжна форма може затягнутися від 30 днів до 3 місяців. Хронічний трахеобронхіт може тривати роками, нерідко – все життя, супроводжуватися ознаками обструктивного синдрому, бронхоспазму, розвитком хронічної пневмонії та/або бронхіальної астми, бронхоектазами, емфіземою легень. Зазвичай трахеобронхіт викликаний бактеріями (стафілококами, стрептококами, в тому числі - пневмококами), специфічними інфекційними захворюваннями легень (кашлюком, легеневим хламідіозом і мікоплазмозом, туберкульозом), а також вірусами (грипу, парагрипу, аденовірусами, іншими респіраторними вірусами) та грибами. Інфекційне захворювання трахеї і бронхів може бути наслідком або значного переохолодження, коли відбувається активація ендогенної бактеріальної флори, яка умовно сапрофітно переживала на слизових оболонках дихальних шляхів, або внаслідок гострого інфікування специфічними бактеріями (хламідіями, мікоплазмами, збудником кашлюка). Наслідком зниження загального або специфічного імунітету може бути активація або поява чутливості до палички туберкульозу, зараження якою відбувається регулярно в житті людини майже не щодня. Іншими неінфекційними найпоширенішими тригерними факторами виникнення трахеобронхітів є надмірне вдихання тютюнового диму (паління), аденоїди, сторонні предмети в дихальних шляхах у дітей, алергія (наприклад, на домашній пил, шерсть домашньої тварини, цвітіння рослин та т.ін.);), гастроезофагальний рефлюкс (захворювання, коли вміст шлунка починає мимоволі рефлекторно повертатися в стравохід, викликаючи рефлекс кашлю); психогенні причини (нервозність, переживання, стрес), істотні деформації грудної клітки і носової перетинки, шкідливі умови праці, хімічні речовини та ін.
Затяжний кашель є одним із найпоширеніших хворобливих станів у дітей дошкільного віку. Такий кашель може носити приступоподібний (кашлюкоподібний) характер, дуже погано піддається лікуванню, характеризується частковою або повною резистентністю до антибіотиків і повертається при кожному новому випадку захворювання ГРВІ. У випадках такого кашлюкоподібного кашлю головною причиною його появлення є хронічна стафілококова інфекція носоглотки і те подразнення, яке вона викликає, слизової оболонки задньої стінки глотки і верхніх дихальних шляхів. Кашель в таких випадках носить рефлекторний характер і не пов ̕язаний з запаленням в трахеї та/або в бронхах. Тому при вислуховуванні легень хрипи відсутні. Нічний кашель, коли дитина майже не кашляє вдень і починає «заходитись» кашлем тільки в ліжку, найчастіше зумовлений загостренням хронічного риносинусита, коли густий гнійний секрет, що виділяється зазвичай з придаткових пазух носа, стікає і подразнює задню стінку горлянки. Тобто, опосередковано нічний кашель теж зумовлений хронічною стафілококовою інфекцією, яка викликає хронічні риносинусити.
Бронхіальна астма - хронічне рецидивуюче запально-обструктивне захворювання трахеобронхіального дерева, що характеризується нападами ядухи (спазм, набряк слизової оболонки, гіперсекреція), в основі якого лежать хронічні інфекції, розвиток яких може відбуватися на тлі генетично детермінованої схильності до алергії.
Бронхіальна астма (БА) є гетерогенним захворюванням, яке зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів і розвитком наступних симптомів: свистячого дихання, задишки, відчуттям стискання у грудній клітці та кашлю (змінної частоти та інтенсивності). Ці симптоми пов’язані з різного ступеня утрудненням експіраторного потоку повітря через дихальні шляхи. Обмеження повітряного потоку є наслідком спазму гладкої мускулатури і набряку слизової оболонки бронхів, нагромадження слизових пробок, а з плином часу також і наслідком ремодуляції стінок бронхів. За етіологією розрізняють інфекційно-алергічну (найчастіше починається у дитинстві, часто поєднується з іншими атопічними захворюваннями, зазвичай виявляють еозинофілію в індукованому харкотинні і спостерігають добру відповідь на інгаляційні глюкокортекоїди (ГК), і неалергічну БА (зазвичай у дорослих, часто - гірша відповідь на інгаляційні ГК).
Досвід засвідчує, що у дітей перших 7-10 років життя (а інколи – і більшого віку) з хронічними бронхітами з бронхо-обструктивним синдромом і бронхіальною астмою, при яких головним етіологічним пусковим фактором є хронічні бактеріальні інфекції носоглотки і дихальних шляхів, при наполегливому лікування без застосування антибіотиків (або з дуже обмеженим їх застосуванням в критичних випадках неконтрольованого запалення) з послідовним використанням моновалентних, двовалентних та полівалентних бактеріальних вакцин, з обовʼязковим інʼєкціонним шляхом їх введення, можливо досягнути повного одужання дитини або стійкої довготривалої клінічної ремісії.
Колл-центр клінік:
+38 (044) 363-87-51,
+38 (093) 951-87-51,
+38 (097) 951-87-51.
