| Резюме
Під наглядом знаходилися 43 пацієнти (17 дітей у віці від 4-х до 12-ти років — 39,5 %, 26 дорослих — 60,5%) з хронічною рецидивуючою цитомегаловірусною інфекцією в стадії реактивації з реплікативною активністю вірусу. Всі пацієнти були імунокомпетентними особами: вони були позбавлені HIV-інфекцій, не підлягали лікуванню імуносупресивної та променевої терапії, хронічному гемодіалізу, не належали до груп ризику за сексуальною поведінкою. Показниками для призначення комбінованої противірусної терапії (Цимевен + імуноглобулін людини проти CMV + рекомбінантного a-2-інтерферона + Ербісола) були клінічно маніфестна форма CMV-інфекції (синдром хронічної втоми, епісиндром і фармакорезистентна форма епілепсії, розсіяний склероз, ураження очей — передні, задні та панувеїти), а також клінічно безсимптомна ДНК-позитивна форма хронічної CMV-інфекції у 7-ми жінок з обтяжним акушерським анамнезом поза вагітністю. Курс лікування Цимевеном був відносно не тривалим – від 3-х–4-х до 8–10-ти тижнів, а сумарна доза внутрішньовенного введення препарату (у 39% — у поєднанні з капсульною формою) — від 180 до 210 мг/кг. У 40 випадках (93±3)% був отриманий швидкий та стабільний (протягом 3,5 років катамнестичного спостереження) позитивний клінічний та/або лабораторний результат після одного курсу противірусної терапії. Клінічну ефективність лікування Цимевеном підтверджували лабораторними результатами негативації вірусної ДНК в різних біосубстратах, що визначали методом полімеразної ланцюгової реакції, і динамічним інструментальним обстеженням (УЗО, МРТ, ЕЕГ та інш.). Наведено перелік побічних дій препарату та відзначено їхню повну регресію після зменшення дози з 10 мг/кг на добу до 6 мг/кг на добу або після закінчення лікування.
| 
